Наступна індустріальна революція змінить життя назавжди, вона стане по-справжньому глобальною

industrial-revolution

Перша індустріальна революція принесла людству заводи, верстати та широке застосування парового двигуна, друга подарувала конвеєр, радіо та електрику. Хоча остання закінчилася більше ста років тому, в світі ще понад 1 млрд людей не мають доступу до електроенергії, 400 млн – до однієї з семи основних медичних послуг, а нестача води впливає на більш ніж 40% населення земної кулі. Однак наступна революція може змінити це назавжди, вона може стати по-справжньому глобальною.

Дехто вважає, що нова революція почалася вже давно. Одні пов’язують її початок з проникненням інтернету в повсякденне життя у середні 1990-х років, інші відсувають цей момент ще далі у минуле – до винайдення персонального комп’ютера.

Хоча насправді ніякого індустріального зламу ні в першому, ні в другому випадку не відбулося, це були важливі кроки на шляху до майбутніх перетворень. Комп’ютер та всесвітня мережа назавжди змінили ставлення людства до інформації.

Проте технології, які стануть справжнім початком нового тектонічного зсуву, ще слід винайти або довести до рівня, коли їх можна буде пристосувати до нового ринку.

Історична наука розповідає про дві індустріальні революції, в основі яких лежало технологічне, соціально-економічне та культурне підґрунтя.

Технологічні зміни включали в себе використання нових матеріалів, нових джерел енергії, винайдення нових машин, нову організацію роботи, розширення спеціалізації праці, зміни в галузі транспорту і комунікацій та все частіше застосування науки в промисловості.

Ці зміни уможливили надзвичайно широке використання природних ресурсів і масове виробництво промислових товарів.

Не важливо, стане наступна революція третьою чи четвертою, вона відбудеться швидше за всі попередні. Чергова індустріальна революція розгортатиметься, як цунамі: нові джерела енергії, нові системи фінансування, виробництва та доставки.

Поступово ринок все більше орієнтуватиметься на побажання індивідуального споживача, що повинно стати початком нової індустріалізації планети.

Основними рушіями нових перетворень стануть мобільні мережі, інтернет речей, нанотехнології, нейробіологія, 3D-друк, нові матеріали, зростання обчислювальних можливостей комп’ютерів та безпрецедентна взаємодія між усіма цими напрямками.

Сукупність цих технологій створить настільки потужну силу, зупинити яку не зможуть ні бізнес-лобісти, які можуть гальмувати впровадження інновацій, ні уряди, які побоюються втратити контроль над ще однією сферою громадського життя.

За словами професора Клауса Шваба, розгортання нової індустріальної революції може привести до глобального культурного відродження та формування більш гармонійного суспільства. “Проте це буде нелегко”, – попереджає Шваб.

На його думку, для досягнення цих цілей сьогоднішні лідери повинні вийти за рамки прозахідної точки зору, дивлячись не тільки на те, що потребує суспільство на Заході, але й на те, чого потребують люди в інших частинах світу.

Наступна індустріальна революція, в якій мобільний зв’язок, соціальні медіа та інтернет речей все більше розмиватимуть межі між людьми та суспільствами, стане новим етапом у розвитку людства.

Накопичення даних про те, хто ми є, кого ми знаємо, де ми знаходимося, де ми були і куди плануємо вирушити, все більше стиратиме кордони між людьми.

Ця інформація та її аналіз дозволить зрозуміти і передбачити, як люди поводяться на індивідуальному, груповому та глобальному рівнях. Це до невпізнання змінить економіку, суспільство та особисте життя наступних поколінь.

Безпрецедентне накопичення даних дасть нові, постіндустріальні можливості – глобальне охоплення та обробку інформації в режимі реального часу.

Вже зараз компанії збирають і використовують цю інформацію для її монетизації. Своєю чергою уряди використовують дані для більш ефективного забезпечення найважливіших державних послуг. Дослідники використовують їх, щоб прискорити розробку нових технологій або ліків. Це тільки початок.

Навіть сьогодні мільярди датчиків, які присутні всюди – від складських приміщень та дорожніх систем до заводських виробничих ліній та мереж передачі електроенергії, офісів, будинків, магазинів і транспортних засобів, – постійно стежать за станом процесів, передаючи дані на сервери великих корпорацій та маленьких компаній.

За експертними оцінками, до 2030 року їх кількість може сягнути трильйонів. Нова економічна парадигма народжується вже зараз, аби кардинально змінити спосіб, яким люди організовують економічне життя на планеті.

Євросоюз вже взяв сміливий курс на створення високотехнологічної цифрової економіки 21 століття, що може зробити Європу потенційно найбільш продуктивним регіоном світу. Цей план називається Digital Europe. Більше того, до цього нового підходу придивляються і в інших країнах.

Незважаючи на тяжкі часи, ІТ-сектор в Україні, який є головною передумовою для нового індустріального зламу, продовжує впевнено зростати. Більше ста великих глобальних високотехнологічних компаній представлені в Україні, близько 1 тис. українських аутсорсингових компаній обслуговують клієнтів по всьому світу.

У 2015 році Україна заробила щонайменше 2,5 млрд дол на експорті IT-послуг. Наразі ІТ-індустрія посідає третє місце за виручкою після металургії та АПК й становить близько 3% ВВП. У 2020 році цей показник може сягнути 15%. Цього ж року кількість програмістів в Україні може зрости до 200 тис осіб.

На думку експерта з аутсорсингу Філіпа Хатча, якщо реформи в Україні будуть успішними, то країна зможе експортувати IT-товарів та послуг на 275 млрд дол на рік. За його словами, такий сценарій є “агресивним”, але цілком можливим.

Це виведе Україну у світові технологічні лідери поряд з Великобританією, Кореєю та Японією, вважає він. Досягнення цього показника повністю трансформує українську економіку, а її ВВП може перевищити 700 млрд дол. Україна може посісти третє місце в Європі та п’яте місце у світі серед найбільших технологічних експортерів.

Досить успішно починають розвиватися в Україні і проекти електронного уряду, контролю закупівель та систем на базі Blockchain.

Вже зараз у рейтингу GSLI, який оцінює фінансову привабливість, людський капітал та бізнес-середовище у 55 країнах, Україна посідає 24 позицію між Німеччиною та Великобританією, що на 17 позицій краще за попередній результат.

Одним з важливих моментів нового витка еволюції економічної парадигми стане зміна ставлення до особистості. Суспільству доведеться свідомо піти на компроміс, жертвуючи деякими аспектами приватності задля отримання вигоди від збору даних.

Оскільки цифрові дані все частіше стають важливим джерелом для інновацій та прибутку, кордони бізнесу також будуть переглянуті. Перехід до більш гнучкого виробництва дозволить компаніям працювати ближче до клієнтів, що дозволить зменшити вартість продукції та збільшити кількість споживачів.

Новий етап розвитку суспільства передбачатиме нові комунікаційні технології, більш ефективне управління господарською діяльністю, нові джерела енергії та нові види транспорту для більш ефективного переміщення економічної активності.

Серед необхідних змін – поліпшення у сільськогосподарському секторі, більш справедливий розподіл світового багатства, політичні та соціальні зміни, культурні перетворення. Все це зробить можливим психологічний перелом – зростання впевненості людини в своїх можливостях та здатності використовувати нові ресурси.

Уже зараз можна відчути перші підземні поштовхи змін, які наближаються, і які “зметуть” старі кордони та звички. Хоча психологічний злам важливіший за технологічний, без технологій такі зміни неможливі. Як не дивно, Україна має все для того, щоб якщо не очолити ці зміни, то хоча б опинитися на передовій нових підходів.

Головне питання – чи є в українців достатньо бажання та зухвалості, щоб дивитися вперед, туди, куди ще не ступала нога людства.

Правда України

leave a reply: