НБУ створить єдину базу боржників з метою спростити кредитування населення. Але проблема в тому, що банки нікому давати в борг поки і не збираються

Якщо неплатоспроможний кредитор не перебуває в Криму чи в районах проведення АТО, розраховувати на поблажливість банків йому не доводиться. Втративши тільки на півострові 17 млрд. грн. простроченої заборгованості, вітчизняні фінустанови спробують максимально відігратися на клієнтах у зоні дії українських законів.

Національний банк планує сформувати загальний реєстр кредиторів. Його існування є однією з умов продовження співпраці українського уряду з Євросоюзом і Міжнародним валютним фондом.

Під час фінансової кризи проблема неповернених кредитів стала однією з основних для банківського ринку. Зараз частка проблемних позик сягає 17,2% від загального портфеля банків.

Тобто на поточний момент заблоковано близько 200 млрд. грн., які банки видали своїм позичальникам і не можуть повернути назад. Саме це є однією з причин відходу іноземних банків із України, а також постійного підвищення кредитних ставок. «Одним із головних чинників для того, щоб наш банк продовжував працювати в Україні є посилення захисту прав кредиторів», — заявив глава правління комбанку Граціано Камелі.

Передача інформації про позичальників в єдиний реєстр не порушить банківську таємницю. Зараз у всіх кредитних договорах передбачено норму про те, що інформація може бути передана третім особам. Звичайно ними є колекторські компанії, яким фінансові установи передають роботу зі своїми неплатоспроможними клієнтами після того, як по кредиту виникає велике прострочення.

Наприклад, за кордоном вже давно функціонують бюро кредитних історій, які збирають всю інформацію про банківських позичальників. У більшості випадків вони створені у формі приватних компаній, які належать банкам. Так відбувається, наприклад, у Німеччині, Італії, Бельгії. Іноді, як у Франції, працюють державні бюро. В основному такі структури було створено в західних країнах ще в 1990-х роках.

У перспективі наявність загальної бази даних про позичальників дозволить витрачати менше часу і зусиль на перевірку інформації про їхню платоспроможність. А значить, українцям буде набагато легше і дешевше отримати позикові кошти. Зараз же ті банки, які видають позики, намагаються перестрахуватися і висувають дуже серйозні вимоги до потенційних клієнтів. «Тепер ми збільшили час на прийняття кредитного рішення — клієнтів перевіряють і оцінюють ще ретельніше», — зазначає директор департаменту споживчого кредитування комбанку Сергій Кірюхін.

У перспективі наявність єдиного реєстру позичальників допоможе активізувати кредитування. Крім того, це може зробити його більш доступним для громадян, оскільки знизяться ризики неповернення позик. Однак банки не розраховують на те, що це відбудеться найближчим часом і займаються вирішенням поточних проблем.

«Сьогодні банки акцентують увагу на вирішенні проблем зі старими позиками, на утриманні ресурсної бази та на мінімізації відтоку вкладів, — пояснює начальник управління банку Хрещатик Олена Трояновська. — А плани з розвитку кредитування фактично не розглядаються. Очевидно, що зараз роздрібне кредитування не є пріоритетним напрямком для банківської системи».

Втім, інформація про платоспроможних позичальників і шахраїв, якою банки обмінюватимуться один із одним, навряд чи зможе їх захистити від виникнення форс-мажорів, коли величезна кількість громадян втрачає можливість платити за кредитами. Як відомо, це вже відбулося в Криму та в зоні проведення АТО.

«Стратегія кожного банку залежить від того, як чинити з простроченою заборгованістю. Звичайно, її рівень у неконтрольованих районах Донбасу набагато вище, при цьому ми постійно працюємо над тим, щоб знайти найбільш підходящий варіант вирішення цієї проблеми, як для клієнтів, так і акціонерів. Дуже важко сказати, що всі ці позики розглядаються однаково, у більшості випадків приймається індивідуальне рішення», — розповідає директор департаменту роздрібного бізнесу, член правління комбанку Іліас Музаксі.

Ще однією проблемою банків у сфері кредитування є невирішене питання валютних позик. Закон про їх конвертацію в гривню не прийнято. Крім того, досі не всі банки підписали спільний меморандум про умови переведення таких боргів у національну валюту.

«Найбільш складний — старий валютний кредитний портфель. Банк працює з кожним позичальником індивідуально, розглядається та враховується соціальний статус клієнта, його поведінку і лояльність у виконанні своїх зобов’язань. Важливо, щоб клієнт розумів і сформулював умови роботи з банком у практичній площині. Банк не піде на задоволення вимог конвертацій боргу за курсом 5,5 грн./$ або під 7,99 грн./$. Цей час вже минув, сьогодні інші реалії та інші підходи», — зазначає начальник управління продажів кредитних продуктів комбанку Тетяна Нікітіна.
…

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ