Київ — епіцентр гігантської будівельної афери: сотні новобудов мають проблеми з документами, а десятки з них виявилися фінансовими пірамідами і ніколи не будуть добудовані

Про недобросовісних забудовників киянин Антон Носаль знає не з чуток — він постраждав відразу від двох.

Перший — кримська компанія Консоль, що належить Володимиру Константинову, нині одному з представників окупаційної влади на півострові. Консоль 2004 року почала будувати комплекс бізнес-класу на Виноградарі — Синьоозерний. Носаль став одним з інвесторів, сподіваючись отримати квартиру. Але 2008 року будівництво заморозили через кризу. Константинов перепродав об’єкт компанії КБК, що входить в структуру УКО/Сітігруп, одного з найскандальніших столичних забудовників. А сам із грошима інвесторів зник у анексованому Криму.

Новий забудовник без дозвільних документів переписав проект і на фундаменті, розрахованому на 12‑поверховий будинок, збудував будинок у 25 поверхів, а замість трьох секцій обіцяє побудувати шість. І знизив ціни, щоб залучити нових покупців: квадратний метр вартістю від 11 тис. грн — за столичними мірками демократично. “Наші люди в документації не розбираються. Бачать, що кран працює, будівельники в касках ходять — і гребуть [квартири]”,— нарікає Носаль.

Він, як і інші інвестори початкового проекту, з КБК договір не переукладав. Навпаки, оголосив їй судову війну. І викладає в інтернет документи, що свідчать про порушення.

З тим, що квартира для нього втрачена, активіст вже змирився. “Але я зроблю все, щоб перешкодити цій банді вводити людей в оману”,— каже Носаль.

Для Києва історія, в яку він потрапив, стала хрестоматійною. За даними департаменту будівництва і житлового забезпечення Київської міської держадміністрації (КМДА), в місті близько сотні житлових об’єктів, що будуються з порушенням норм: у когось проблеми з документами на землю, інші будують більше і вище, ніж дозволено. А число обманутих інвесторів, як запевняють в КМДА, вже перевищило 12 тис. осіб.

Активісти та експерти готові підкоригувати офіційні дані у бік збільшення — може йтися про 30 тис. постраждалих. Тільки в Києві близько двох сотень незаконних забудов. “І ще жодного забудовника не ув’язнили,— каже Олег Петровець, депутат Київради.— Можна припустити, що судові позови ошуканих інвесторів постійно втрачаються внаслідок міцної дружби забудовників і правоохоронних органів”.

Обіг коштів, заведених у будівельні піраміди, не беруться оцінити навіть експерти. Але мова про сотні мільйонів доларів.

Справжній хрестовий похід проти одного із недобросовісних забудовників оголосила група київських активістів, зокрема й Ольга Балицька, депутат Київради. Їхній гнів викликав житловий комплекс Поділ Престиж в історичній частині міста за адресою Нижній вал, 27-29. Отримавши дозвіл на будівництво малоповерхового будинку, забудовник — компанія Пателі Лізинг — самовільно додав п’ять поверхів.

За словами Балицької, депутатам і громадянам вдалося домогтися від Київради рішення не продовжувати договір оренди на землю. І поки через це будинок не введений в експлуатацію, Київрада судиться з Пателі Лізинг. “Ми добиваємося, щоб забудовника змусили знести незаконно побудовані поверхи,— говорить депутат.— Але процес дуже затягнутий”.

За даними наших джерел, справу гальмують чиновники юридичного управління КМДА. Вони, наприклад, не викликають до суду експертів, які підтвердили б: будувати подібну висотку в історичній частині Києва не можна.

Активістів, які не перший рік воюють із забудовниками, подібна позиція КМДА не дивує: вони знають, що чиновники роками дивляться крізь пальці і на значно масштабніші порушення. Наприклад, на діяльність держкорпорації Укрбуд, під вивіскою якої зараз у столиці будують понад 20 об’єктів — це більше, ніж у Київміськбуду, столичного забудовника-гіганта.

Проекти Укрбуду часто опиняються в центрі скандалів. Приклад — житловий комплекс Сонячна Рів’єра, який зводять на Микільсько-Слобідській вулиці. Це пара висоток і супутні будови, обіцяний свій пляж. Ціни тут солідні — від 25 тис. грн за квадратний метр, тобто вартість квартири перевищує 1,25 млн грн.

Жителі сусідніх будинків протестували проти Рів’єри — комплекс порушує норми екології та безпеки, бо стоїть просто на березі Дніпра. Справа кілька разів доходила до бійок активістів з охороною комплексу.

При цьому в Державній архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) нас запевнили, що Рів’єру будують законно.

Віктор Чумак, позафракційний депутат Верховної ради, який активно боровся проти Сонячної Рів’єри, пояснює: документи на будівництво в Укрбуду є, але отримані вони хитрістю. Згідно з правилами, будувати щось на відстані менше 100 м від зрізу води великих річок не можна. Але держкорпорація отримала висновок якоїсь організації, що лівого берега Дніпра в цьому місці немає, а є маленька річка Десенка. Для таких водойм заборонена дистанція скорочується до 50 м. На цій підставі забудовник отримав всі документи, зокрема рішення Київради щодо землі. І тепер практично на воді будує цілий район, каже депутат.

Закривати очі на проблемне будівництво місцевим можновладцям і чиновникам допомагали хабарі та зв’язки, вважає Чумак.

Укрбудом керує Максим Микитась, в недавньому минулому — депутат Київради від фракції УДАР Віталія Кличка. Ця людина пов’язана не тільки з київським мером — Чумак пояснює, що насправді під вивіскою Укрбуду будують приватні компанії з корінням в офшорах. Вони, мовляв, були пов’язані з Олександром Клименком, екс-головою Міністерства доходів і зборів часів президента Віктора Януковича. “А зараз там, якщо покопатися, фігурують навіть близькі родичі Сергія Пашинського [народний депутат прем’єрської фракції Народний фронт]”,— розповідає Чумак.

Крім того, у Микитася добрі стосунки з Ігорем Кононенком, близьким до президента нардепом від Блоку Петра Порошенка, а також з Сергієм Березенком, ще одним представником президентської фракції, і мажоритарником Олесем Довгим, екс-секретарем Київради. “Все це люди з однієї компанії: вони були в Київраді якраз тоді, коли роздавали землю [на якій будує Укрбуд]”,— говорить Чумак.

Микитась всі звинувачення на свою адресу відкидає.

Найодіознішим забудовником у Києві є Укогруп, конгломерат компаній, частина яких існує під брендом Сітігруп. Експерти пов’язують Уко з бізнесменом Анатолієм Войцеховським.

В активі групи — понад 40 житлових комплексів у всьому місті та близько сотні невеликих фірм, зовні не пов’язаних одна з одною і оформлених на підставних осіб.

Жоден з об’єктів Уко, за даними експертів, не має повного пакета документів і не відповідає нормам безпеки. Ба більше — за десять років існування групи жоден її будинок не здали в експлуатацію і ніхто з тисяч інвесторів не отримав ордер на житло.

Як каже Євген Лебедєв, громадський борець з незаконними столичними забудовами, Войцеховський став автором грандіозної афери. “Це запорізький босяк, який зіграв на жадібності інших людей”,— пояснює активіст.

Схема роботи Укогруп, за словами одного з колишніх топ-менеджерів, який побажав залишитися неназваним, налагоджена до дрібниць. Перед кураторами об’єктів стоїть завдання: будувати досить активно, щоб нарощувати продажі, але не добудовувати. Інвесторів приваблюють низькими цінами, нечуваними акціями та розстрочками. Наприклад, останнім часом пропонують послугу у вигляді безкоштовного таксі до відділу продажів.

При цьому документів на землю у об’єктів Укогруп зазвичай немає. І вони майже завжди порушують норми з поверховості, добудовуючи зайві поверхи.

Коли вільні квартири в недобудові закінчуються, Укогруп закладає другу секцію. І так далі — процес може тривати довго, пояснює наш співрозмовник.

За місяць продажникам Укогруп, за його словами, вдавалося залучати 10-15 млн грн — за середньої вартості житла в 11 тис. грн за 1 кв. м. Частина цих грошей миттю виводилася, частина залишалася в країні. За підрахунками громадських активістів, за десять років сума набігла колосальна — не менше $500 млн.

Без документів на землю ввести будинку в експлуатацію не можна, але зневірених інвесторів це не зупиняє — в деякі комплекси люди все ж заселяються. Умови складні — у будинках можуть бути відсутні ліфти, повноцінне водопостачання і електрика. Співробітники Укогруп підключають будинки до електромереж на правах будмайданчиків, самостійно врізають труби в систему міського водопроводу. “А з мешканців через свій комерційний ЖЕК ще і беруть за це гроші”,— розповідає наше джерело.

Піраміда Укогруп стала можливою, за словами її колишнього топ-менеджера, завдяки тому, що до Майдану керівники компанії мали ласку людей з оточення Віктора Януковича. Зараз же власники намагаються діяти через МВС і Генпрокуратуру. “Принципово всі питання з міліцією і прокуратурою розв’язуються [керівництвом групи] нагорі,— каже екс-менеджер.— З міліцейським персоналом нижньої та середньої ланок домовляються у мірі надходження проблем”.

За наполяганням активістів, які самостійно розслідували діяльність Укогруп і передали документи правоохоронцям, останні порушили кілька кримінальних справ, які в результаті об’єднали в одну. У ній, за даними журналістів, і фігурує Войцеховський. Але за два роки слідство майже не просунулася. Причина — пасивність силовиків.

“Паралельно з розглядами на незаконних будівництвах працюють відділи продажів,— говорить депутат Київради Петровець.— І продають все нові й нові квартири в будинках, які ніколи не побудують”.

Олексій Кудрявцев, пояснює появу в столиці сотні проблемних будівництв ліберальним законодавством, яке дозволяє забудовникам вносити недостовірні дані для отримання дозволів.

Якщо компанія заявляє відносно невеликий об’єкт — малоповерховий будинок, а не величезний і висотний комплекс, їй достатньо подати декларацію в ДАБІ. Достовірність поданих документів — відповідальність забудовника: інспекція перевіряє лише повноту даних.

У результаті забудовники, за словами Кудрявцева, декларують будиночок площею 500 кв. м, а потім будують хмарочос. “Ми можемо виписати припис на заборону будівництва, але інспекція не має силових функцій, щоб фізично зупинити будівництво або знести самобуд”,— нарікає голова інспекції.

Щоб розв’язати проблему, ДАБІ ініціювала розробку законопроекту про поширення процедури отримання дозволів на будівництво об’єктів середньої складності. Крім того, в межах децентралізації частина повноважень ДАБІ перейде в КМДА. Зараз у Києві йде процес створення власної інспекції, яка видаватиме дозволи на будівництво, реєструватиме декларації та контролюватиме роботи, уточнює Кудрявцев.

Усе це, кажуть експерти, не розв’яже проблем із уже наявними об’єктами, — ними мають опікуватися правоохоронці.

У Генпрокуратурі НВ підтвердили: в єдиному держреєстрі досудових розслідувань є кілька справ щодо столичних будівництв. Але на якому етапі вони, ні в ГПУ, ні в Нацполіції не уточнили.

Петровець з Київради вважає, що найкращим виходом для інвесторів стала б експертиза недобудов, яку має провести КМДА. Потім їх слід було б передати на баланс відповідальним забудовникам, щоб вони за якийсь додатковий відсоток від інвесторів завершили будинки. Поки за цю ідею столична влада не взялася.

“Але зараз головне завдання — не допустити нових незаконних будівництв”,— резюмує депутат.
…

Правда України